Врятована спадщина Луганщини: культурні мости єдності України
16 березня 2026 року в онлайн-форматі відбулося засідання колегії Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації на тему: «Про підсумки роботи сфери культури області за 2025 рік та пріоритетні напрями розвитку на 2026 рік».
У межах засідання з доповіддю «Врятована спадщина Луганщини: культурні мости єдності України» виступила Алла Антипова, начальник відділу культури Новоайдарської селищної військової адміністрації.
Врятована спадщина Луганщини: культурні мости єдності України
Сьогодні представляємо досвід збереження культурної спадщини Новоайдарської громади Щастинського району Луганської області, а також нашу співпрацю з громадами різних регіонів України у справі збереження та популяризації спільної культурної пам’яті.
В умовах війни питання збереження культурної спадщини набуває особливого значення. Адже разом із територіями ми ризикуємо втратити унікальні культурні традиції, пам’ять поколінь та локальну ідентичність. Саме тому наша робота спрямована не лише на фізичне збереження музейних колекцій, а й на їх популяризацію, осмислення та передачу наступним поколінням.
Виставковий проєкт «Врятована спадщина» став одним із таких кроків. Він створює культурні мости між регіонами України, об’єднує людей навколо спільної історії та демонструє, що культурна спадщина Луганщини є важливою частиною загальноукраїнської культурної спадщини.
Унікальна музейна колекція
Особливе місце в нашій роботі займає автентична колекція «Народний костюм Новоайдарщини кінця ХІХ – початку ХХ століття», яка є частиною державного музейного фонду України.
Колекція налічує 30 костюмів нашої колекціїі до початку повномасштабного вторгнення зберігалася у Новоайдарському краєзнавчому музеї Новоайдарської громади Щастинського району Луганської області. Більшість експонатів — це традиційне вбрання мешканців Новоайдарщини, переважно жіночі костюми, що відображають особливості місцевих орнаментів, технік вишивки та побутових традицій регіону.
Ці костюми — не просто музейні предмети. Це жива пам’ять про людей, їхній щоденний побут, естетику та світогляд, які формували культурну ідентичність нашого краю.
У перший день повномасштабного вторгнення, з метою збереження культурної спадщини, музейну колекцію було евакуйовано. За наказом Міністерства культури України вона була передана на тимчасове зберігання до одного з музеїв а підконтрольній територіїУкраїни. Завдяки цьому вдалося зберегти унікальні експонати, які сьогодні продовжують розповідати історію Новоайдарщини та Луганщини загалом.
Лемківська спадщина
Особливою родзинкою колекції є 3 лемківські костюми — традиційне вбрання лемкинь, переселених у 1945 році з території сучасної Польщі на Луганщину. Частина цих родин оселилася на Новоайдарщині, зокрема у селах Трудове та Переможне, де вони зберігали свої звичаї, мову та елементи традиційного одягу.
З одним із цих костюмів пов’язана дуже зворушлива історія. Коли працівники музею збирали експонати для майбутньої колекції, вони зверталися до мешканців громади з проханням поділитися родинними реліквіями. Одна літня лемкеня спочатку відповіла: «Не мам, не знам…», адже ці речі зберігалися в родині як дорога пам’ять.
Та коли вона почула, що костюм буде зберігатися в музеї, де його побачать люди і де він стане частиною історії, жінка змінила своє рішення. Вона дістала родинний одяг і передала його до музейної колекції, щоб пам’ять про лемків, їхню культуру і традиції зберігалася для наступних поколінь.
Саме такі історії надають музейним експонатам особливої цінності — адже за кожним із них стоїть доля родини, пам’ять про рідний дім і прагнення зберегти
Фестиваль «Стежками Лемківщини»
Після окупації Лутугінського району, де раніше проводився фестиваль «Стежками Лемківщини», саме Новоайдарщина залишилася територією Луганської області, де проживала лемківська громада. Саме тому було прийнято рішення відродити та проводити цей фестиваль на Новоайдарщині, щоб зберегти традиції лемківської культури на Луганщині.
Однією з найяскравіших частин свята була традиційна хода учасників і гостей із Державним Прапором України центральною вулицею селища до мальовничого берега річки Айдар. Саме там запалювали символічну «Лемківську ватру», біля якої всі учасники та гості фестивалю ставали у велике дружнє коло — як знак єдності, пам’яті та спільної культурної спадщини.
Фестиваль проходив у 2017, 2019 та 2021 роках, а у 2023 році — у форматі онлайн. У ньому брали участь представники Закарпатської, Львівської та Луганської областей, що підкреслювало загальноукраїнське значення збереження лемківської культури.
Виставковий проєкт «Врятована спадщина»
Поки музейна колекція перебуває на зберіганні далеко від рідного дому, у 2024 році виникла ідея створити виставковий проєкт «Врятована спадщина». Його головна мета — зробити так, щоб культурна спадщина Новоайдарщини продовжувала жити, подорожувати та бути представленою в різних регіонах України і за її межами.
Виставковий проєкт став одним із таких кроків. Він створює культурні мости між регіонами України, об’єднує людей навколо спільної історії та демонструє, що культурна спадщина Луганщини є важливою частиною загальноукраїнської культурної спадщини.
У межах проєкту «Врятована спадщина» було виготовлено 12 виставкових холстів із зображенням традиційних костюмів та детальним описом їхніх елементів. Це дозволило створити мобільну виставку, яка може експонуватися у різних містах та культурних просторах. Проєкт реалізовано за кошти громади в межах програми «Імідж Новоайдарщини».
Розширення проєкту
Але нам цього виявилося недостатньо. У 2025 році було започатковано проект «Це твоя Луганщина: народний костюм як культурний код», у межах якого:
- створено 2 міні-костюми та 3 ляльки в автентичних костюмах;
- підготовлено тематичну поліграфічну продукцію: дитячі розмальовки та матеріали «одягни ляльку в паперовий одяг».
Проєкт здійснено за підтримки громадської організації «Артгвард і Я», а фінансували проект Лабораторія культурної трансформації «Деколонізація: від і для культурних активістів» від House of Europe та Goethe-Institut Ukraine.
Реалізація проєкту
Проєкт «Це твоя Луганщина: народний костюм як культурний код» було представлено на фестивалі «Арсенал ідей. Різні разом» у вересні 2025 року в місті Київ. Це не просто презентація музейних експонатів — це символ об’єднання громад, адже на фестивалі зустрілися представники різних регіонів України, які спільно підтримують та зберігають культурну спадщину.
Завдяки цьому проєкту відбувається живе спілкування між громадами, обмін досвідом і традиціями, а також показується, що культурна спадщина Луганщини — це частина спільної історії всієї України. Дитячі розмальовки, ляльки у традиційних костюмах та міні-копії костюмів дозволили відчути спадщину не лише дорослим, а й молодому поколінню, яке стає активним учасником збереження культурної пам’яті.
Представлення проєкту на фестивалі стало кроком до об’єднання громад через культуру, показало, що навіть у складних умовах війни культура здатна об’єднувати людей, надихати на творчість і зберігати ідентичність регіонів України.
Фестиваль «Ватра звитяги»
У 2025 році, завдяки плідній співпраці управлінь культури Луганської та Тернопільської областей, делегація з Луганщини — представники громади, району та області — була запрошена до Тернопільщини, у місто Монастириська, для участі у XVII Міжнародному фестивалі «Ватра звитяги».
Під час фестивалю делегація представила виставку костюмів на полотнах, що стало важливою подією для популяризації культурної спадщини Луганщини.
Ця участь у фестивалі стала початком активної співпраці з лемківською громадою Тернопільщини, відкрила нові можливості для культурного діалогу, обміну традиціями та спільних проєктів, показавши, що культура здатна об’єднувати людей через час і відстань.
Співпраця музеїв
Директорка Краєзнавчого музею Марина Провоторова взяла участь у конференції, що відбулась у музейному комплексі «Лемківське Село» на Тернопільщині. Тема заходу — «Музейні колекції народної ноші як основа збереження лемківської культурної спадщини. Від пошиття до експозиції».
Прийняла участь у показі - дефіле «Спацер по дептаку», під час якого демонстрували лемківський костюм - копію святкового вбрання з села Дошниця з колекції «Народний костюм Новоайдарщини кінця ХІХ – початку ХХ століття».
Конференція та дефіле стали не лише платформою професійного обміну досвідом, але й живим простором для зустрічей і налагодження нових зв’язків між громадами. Вони показали, що культура здатна об’єднувати людей, підтримувати традиції та надихати на спільні проєкти.
Співпраця громад
Голова нашої громади особисто проникся нашими проєктами та глибоко усвідомив важливість популяризації культурної спадщини Новоайдарщини, підтримуючи ініціативи з її збереження та представлення в інших регіонах.
Важливим кроком стало підписання 3 листопада 2025 року Меморандуму про співпрацю між Новоайдарською селищною військовою адміністрацією Щастинського району та Монастириською міською радою Чортківського району Тернопільської області.
Мета меморандуму — налагодження партнерських відносин, спільна робота над збереженням і популяризацією лемківської культурної спадщини, обмін досвідом.
Підписання цього документа стало символом взаємоповаги та об’єднання громад через культуру, показавши, що навіть у складних умовах війни спадщину можна зберігати та передавати наступним поколінням.
Майстриня Юлія Хацановська
Наша землячка з Луганщини, майстриня Юлія Хацановська, оживляє традиційні орнаменти та техніки вишивки з колекції «Народний костюм Новоайдарщини кінця ХІХ – початку ХХ століття».
Її мистецтво — це не просто відтворення старовинного вбрання, а справжнє відродження та популяризація нашої культури, що дозволяє відчути дух і неповторний колорит рідного краю.
На фото ви бачите копії сорочок зі строю «Святковий жіночий одяг» з села Колядівка, в яку вдягнута майстриня, а також сорочка з села Михайлівка, вишита білим по білому та подарована директорці Краєзнавчого музею Марині Провоторовій.
Родинні архіви
Особлива увага приділяється співпраці з мешканцями громади, які зараз мешкають на підконтрольній території України та передають родинні архіви й історії.
Мешканець громади надіслав унікальну світлину своєї родини приблизно 1915 року. На ній зображені візерунки вишивок села Дмитрівка Новоайдарської громади — тих, яких можливо немає у музейній колекції.
Документи та світлини зберігалися у родині та пройшли через покоління — від Дмитрівки до сучасності.
Збір і систематизація таких даних має надзвичайне значення: вони не лише зберігають пам’ять про родини та громади, а й дозволяють відтворити унікальні елементи культурної спадщини, які інакше могли б назавжди загубитися.
Співпраця з молоддю
Також активно долучається до дослідження та популяризації культурної спадщини Луганщини молодь, стаючи справжніми хранителями нашої історії.
Лєра Лукашова, вихованка гуртка «Етнографічне краєзнавство» Луганського обласного центру дитячо-юнацького туризму і краєзнавства (керівник — Куценко В.О.), проводить пошуково-дослідницьку роботу на тему:
«Краєзнавчий музей Новоайдарської селищної ради: Врятована спадщина», вивчаючи історію музею та збережені культурні цінності.
Її робота демонструє, що молоде покоління не лише вчиться зберігати пам’ять минулого, а й активно передає її далі, допомагаючи культурній спадщині Луганщини залишатися живою та доступною для всіх. Саме завдяки такій зацікавленості та ентузіазму юних дослідників наша історія продовжує жити й об’єднувати громади.
Розширення виставки
Наприкінці 2025 року виставковий проєкт значно розширився: за кошти громади було створено ще 10 міні-костюмів, що доповнили вже наявні експонати. На сьогодні виставка налічує 12 холстів із зображенням костюмів, 12 міні-костюмів та 3 ляльки в автентичних вбраннях.
Виставка має унікальну властивість демонструватися як у повному складі, так і окремими частинами, що дозволяє представляти культурну спадщину Новоайдарщини у різних місцях.
Підсумок та наступні кроки
Виставку «Врятована спадщина» було презентовано онлайн та офлайн 19 разів, і її переглянули понад 8 тисяч глядачів. Міста презентацій охоплювали різні куточки України: Ужгород, Київ, Монастириська, Чернівці, Кропивницький.
Наступні кроки у збереженні та популяризації культурної спадщини Луганщини ми плануємо здійснювати через нові проєкти, цифрові ініціативи та освітні програми, щоб робити нашу спадщину живою, доступною та зрозумілою для всіх поколінь.
Молодіжний культурно-освітній проєкт «Це твоя Луганщина! Зламай міф»
Реалізується на базі хабів «Луганщина моя». У творчій лабораторії підлітки та молодь — як внутрішньо переміщені, так і з приймаючих громад — вивчають історію регіону, спростовують міфи та створюють медіаконтент: відео, інтерактивні матеріали та настільну гру з QR-кодами. Проєкт поєднує історичні дослідження, медіатворчість і командну роботу, допомагаючи молоді відчути зв’язок із Луганщиною, критично мислити та створювати власні наративи. Він демонструє, що культура та сучасні технології об’єднують громади та роблять спадщину живою для всіх поколінь.
Проєкт «Це твоя Луганщина! Традиція як простір єдності»
Мета — формувати у дітей і молоді відчуття національної та громадянської ідентичності через дослідження та популяризацію культурної спадщини тимчасово окупованого регіону. Через пересувну виставку копій костюмів, інтерактивні заняття, лекції, дефіле та майстер-класи молодь відчуває спільну належність до українського культурного простору і усвідомлює відповідальність за збереження традицій.
Проєкт «Культурний код Новоайдарщини: від 3D-збереження до живої спадщини»
Передбачає 3D-сканування музейної колекції костюмів, створення віртуальної веб-експозиції та виготовлення 20 повнорозмірних копій для пересувної інтерактивної виставки. Поєднання технологій і традицій робить спадщину Луганщини доступною всім — в Україні та за її межами, дозволяючи відчути історію та долучитися до її збереження.
Цифрова ініціатива «Це твоя Луганщина! Врятована спадщина»
Форма Google дозволяє кожному поділитися інформацією про сімейні реліквії, світлини та документи, зберігаючи пам’ять поколінь та роблячи культуру живою і доступною для майбутніх поколінь.
Сьогодні культурна спадщина Луганщини не лише збережена — вона подорожує Україною, об’єднуючи людей навколо спільної історії, пам’яті та культурної ідентичності.
Зберігаючи спадщину Луганщини, ми доводимо: ми різні регіони — але одна країна, одна історія і одна спільна відповідальність за майбутнє.
Кожен проєкт, який ми створюємо та подаємо, має величезне значення — він не лише документує та популяризує нашу культуру, а й будує мости між громадами, надихає на спільні дії та робить спадщину живою для майбутніх поколінь.
Ми разом. І саме разом зберігаємо Україну.
